Авто Reliant: історія британських триколісних автомобілів

Компанія Reliant майже сім десятиліть будувала автомобілі, які більшість людей сприймала як жарт або дивацтво. Три колеса, склопластиковий кузов і скромна потужність стали візитівкою марки, яка колись була одним із найбільших виробників триколісних машин у світі. За весь час існування з конвеєра зійшло близько півмільйона автомобілів.

Reliant з’явилася не як модний експеримент, а як практичне рішення для британського ринку. Триколісна схема дозволяла реєструвати машину як мотоцикл і суттєво економити на податках та страховці. Це зробило авто доступними для тих, хто не міг собі дозволити повноцінний чотириколісний автомобіль.

Сьогодні авто Reliant живуть переважно в клубах ентузіастів і на класичних змаганнях. Частина моделей стала культурним символом, інші залишилися маловідомими навіть серед любителів британської автоісторії.

Як з’явилася компанія Reliant і чому три колеса стали основою бізнесу

У 1934–1935 роках Т. Л. Вільямс, колишній менеджер заводу Raleigh, разом із колегою Е. С. Томпсоном зібрав у саду в Тамворті перший триколісний фургон. Raleigh відмовлялася від виробництва подібних машин, а Вільямс вважав, що попит залишиться. Перший серійний Reliant виїхав у червні 1935 року з двигуном J.A.P. об’ємом 600 куб. см.

Після війни компанія повернулася до виробництва. У 1953 році з’явився Regal — модель, яка на багато років визначила напрямок. Спочатку кузов мав дерев’яний каркас і алюмінієві панелі. Зростання цін на алюміній змусило перейти на склопластик. У 1956 році Regal Mk III став першим Reliant із повністю склопластиковим кузовом.

Триколісна схема давала конкретну економічну перевагу. У Великій Британії такі автомобілі довгий час реєструвалися за правилами для мотоциклів. Це знижувало вартість реєстрації, дорожнього податку та страховки. Для багатьох власників малого бізнесу чи сімей з обмеженим бюджетом різниця була вирішальною.

З 1963 року Reliant почала встановлювати власний алюмінієвий двигун з верхнім розташуванням клапанів. Спочатку це був 600-кубовий агрегат на 25 к.с., пізніше з’явилися версії 700 і 850 куб. см. Власний двигун дозволив компанії менше залежати від постачальників і краще контролювати вартість.

Від Regal до Robin: як змінювалися найвідоміші моделі

Regal виробляли з 1953 по 1973 рік у багатьох модифікаціях — від седанів до фургонів Supervan. Найвідоміший Supervan III став культовим завдяки серіалу «Only Fools and Horses», де жовтий фургон Trotters Independent Trading їздив у виконанні Дела Боя. Це був саме Regal, а не Robin, хоча в попкультурі їх часто плутають.

У 1973 році на зміну Regal прийшов Robin. Дизайн розробило бюро Ogle, яке раніше працювало над Scimitar і Bond Bug. Кузов став більш округлим, з’явилася велика задня кватирка, яка відкривалася. Двигун спочатку був 750 куб. см, з 1975 року — 850 куб. см. Максимальна швидкість досягала близько 137 км/год, а заявлена витрата пального — до 70 миль на галон у спокійному режимі.

Перше покоління Robin випускали до 1981–1982 років. Його замінив більш квадратний Rialto з товстішим склопластиковим кузовом і одним великим склоочисником. Rialto продавався паралельно з відродженим Robin у 1980–1990-х. У 1989 році Reliant повернула назву Robin на новому хетчбеку, а в 1999 році з’явилося останнє покоління з оновленою передньою частиною та фарами від Vauxhall Corsa.

Останні серійні Robin зібрали на заводі Reliant у 2001 році. Ще близько 40 автомобілів випустила компанія B&N Plastics за ліцензією до жовтня 2002 року. Загальний випуск Robin різних поколінь оцінюють у понад 60 тисяч одиниць.

МодельРоки виробництваКількість колісОсобливості
Regal1953–19733Перша масова модель зі склопластиком
Robin (Mk1)1973–1981/823Найвідоміший триколісний Reliant
Rialto1982–19973Більш практичний і «квадратний» наступник
Scimitar GTE1968–19864Спортивний універсал, популярний у принцеси Анни
Kitten / Rebel1964–19824Спроби вийти на ринок звичайних малолітражок

Дані зібрані на основі історичних оглядів Classics World, Wikipedia та архівів клубу власників Reliant.

Чому Reliant «переверталися» в жартах, але не в реальному житті

Образ триколісного Reliant, який падає на бік на кожному повороті, закріпився завдяки телебаченню. Найвідоміший епізод — сегмент Top Gear 2010 року, де Джеремі Кларксон неодноразово перевертав Robin під час поїздки. Пізніше сам Кларксон зізнався, що автомобіль спеціально модифікували: змінили диференціал, поставили колесо більшого діаметра спереду і змістили центр ваги. Звичайний серійний Robin при нормальній їзді не перевертається від звичайного повороту.

Конструкція мала свої особливості. Єдине переднє колесо керувало, двигун стояв спереду і приводив задні колеса. Низький центр ваги і відносно широка колія задніх коліс забезпечували прийнятну стійкість за умови, що водій не перевищував розумних швидкостей і не робив різких маневрів на нерівному покритті. У реальних відгуках власників основними проблемами частіше називають не перевертання, а слабкі гальма на ранніх моделях, корозію сталевого шасі та складність пошуку запчастин.

У 2010 році після ефіру Top Gear з’явилися повідомлення про випадки, коли невідомі перевертали припарковані Robin. Це були радше наслідування телевізійного жарту, ніж відображення реальної поведінки автомобіля. Власники клубів і зараз підкреслюють, що при спокійній їзді триколісні Reliant поводяться передбачувано.

Чотириколісні моделі та королівський Scimitar

Reliant не обмежувалася триколісними машинами. У 1964 році з’явився Rebel — чотириколісна малолітражка на базі Regal. Пізніше її замінив Kitten. Ці моделі мали склопластиковий кузов і той самий двигун, але не змогли стати масовими через конкуренцію з Mini та іншими доступними авто.

Найбільш престижною моделлю став Scimitar. Спочатку це було купе GT, а з 1968 року — спортивний універсал GTE, розроблений Ogle. Під капотом стояв двигун Ford V6 об’ємом 2,8–3,0 літра. Scimitar GTE поєднував практичність хетчбека з досить високою динамікою.

Принцеса Анна володіла щонайменше вісьмома Scimitar різних років. Перший автомобіль вона отримала на 20-річчя в 1970 році від батьків. Останній екземпляр, випущений компанією Middlebridge, яка продовжила виробництво після Reliant, залишався в її користуванні багато років. Це один із небагатьох випадків, коли член королівської сім’ї тривалий час їздив на серійному британському автомобілі відносно скромного виробника.

Після поглинання Bond Cars компанія випустила Bond Bug — триколісний спорткар клиноподібної форми з відкидним дахом. Він продавався в 1970–1974 роках і став колекційною рідкістю.

Культурний слід і життя після заводу

Крім серіалу з Del Boy, Reliant з’являвся в інших британських проектах. У «Absolutely Fabulous» один із персонажів порівнював ізоляційну камеру з Robin. У книзі та серіалі «Good Omens» є згадка про триколісний автомобіль. У 2025–2026 роках двоє ентузіастів проїхали на Robin близько 10 тисяч миль від Лондона до Кейптауна, щоб зібрати кошти на благодійність і встановити рекорд для триколісних авто.

Завод у Тамворті припинив виробництво власних автомобілів у 2001 році. Компанія кілька разів змінювала власників і зазнавала фінансових труднощів. Сьогодні права на назву та запчастини контролюють різні організації, а власники об’єднуються в клуби. На британському ринку класичних автомобілів добре збережені Robin і Rialto коштують від кількох тисяч до понад десяти тисяч фунтів залежно від стану та комплектації. Scimitar GTE оцінюються вище через більшу практичність і престиж.

Для українського покупця авто Reliant залишаються екзотикою. Привезти такий автомобіль можна, але доведеться вирішувати питання сертифікації, запчастин і обслуговування склопластикового кузова. Більшість ентузіастів у Європі купують їх саме як колекційні чи виставкові екземпляри, а не як повсякденний транспорт.

Що варто враховувати тим, хто цікавиться Reliant сьогодні

Склопластиковий кузов не іржавіє, але може тріскатися від ударів і потребує акуратного ремонту. Сталеве шасі схильне до корозії, особливо в місцях кріплення підвіски. Двигуни відносно прості, але запчастини до них уже не виробляються масово і шукаються через клуби або розбірки.

Перед покупкою варто перевірити стан шасі, кріплення кузова, роботу гальм і кермового механізму. Багато власників рекомендують дивитися на приклади, які регулярно їздять, а не стоять роками в гаражі. Документи та історія обслуговування в британських клубах часто допомагають оцінити реальний стан.

Reliant ніколи не претендував на роль преміального бренду. Це був виробник доступного транспорту, який скористався особливостями британського законодавства і створив власну нішу. Сьогодні автомобілі марки цікаві насамперед як частина британської автомобільної історії та об’єкт колекціонування. Вони нагадують час, коли економічність і низька вартість володіння могли бути важливішими за кількість коліс і статус.

More From Author

Український ринок б/у авто: на що звернути увагу при покупці

Роллс-Ройс Спектр: перший електричний суперкупе бренду

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *